История города
Т. П. Ткачова (м. Бердичів) Ярмарки Бердичева: минуле і сучасне



| Т. П. Ткачова (м. Бердичів) Ярмарки Бердичева: минуле і сучасне |
|
|
| 24.02.2008 | ||||
Страница 1 из 2 Ярмарки (від нім. - щорічний базар) регулярні торжища широкого значення, ринок, який регулярно, періодично організовується в традиційно визначеному місці: сезонний продаж товарів одного або багатьох видів. Значення ярмарків виросло у зв ' язку з виникненням і розвитком міст, зростанням ремісничного виробництва, зародженням внутрішнього ринку і посиленням міжнародних торговельних зв ' язків, розвитком сухопутних шляхів і засобів зв ' язку. В хvІІІ - ХІХ ст. найбільшими в західній Європі були лейпцигські ярмарки, а на україні - бердичівські: “Дем ' янівська” і “Онуфрієвська”. І невипадково, що на Гербі Бердичева на зеленому полі зображений схрещені бердиш та кадуцей - жезл бога торгівлі меркурія, який свідчить про минуле Бердичева як одного з основних центрів торгівлі в Європі В хvІІІ - ХІХ століттях. Ще з xiv століття родина Тишкевичів володіла чималими земельними плацами й проводила велику торгівлю, вивозячи хліб, мед, пушину) та іншу сировину на Брацлав, краків Франкфурт, до Чорного моря. перші точні відомості, які є в нас, з історії Бердичева, свідчать про те, що ще в 1627 році містечко Бердичів мало торгівельне значення. Завдяки тому, що в межах Бердичева був Кармелітський монастир з чудотворною іконою, до якої приходило багато богомольців, Бердичів мав змогу розгортати свою торгівлю. У 1634 році бердичівські “босі кармеліти” закладають дольний Марийський костел, будують торгові склади. Як показали розкопки в городиші існували всі основні види ремесла. Головною галуззю ремесла було ковальство і добування заліза. чільне місце в ремеслі посідало гончарство, переважно виготовлення керамічного посуду. Досить добре було розвинено ткацтво, обробка шкіри і виготовлення з неї одягу, взуття, колчанів та стріл. Вироби бердичівських ремісників користувались попитом не тільки на міських ринках, але й на міжнародних. В 1765 році станіслав Август дозволив утворити в бердичеві 10 нових ярмарків, що ще збільшило торговельне значення Бердичева. За сприятливим географічним положенням по шляху з Європи - польщі, австрії та інших країн, до росії - києва, а також за браком залізниць,Бердичів став центром закордонного експорту, центром розподілу закордонних товарів. Розташований на межі лісостепу та полісся, Бердичів концентрував навколо себе на тільки всю торгівлю цього краю, але й ту, що виходила за його межі. Особливе значення в торгівлі Бердичева та його округи мали ярмарки, які охоплювали торгівлю далеко за межами краю. На Бердичівські ярмарки, зокрема Успенський та Білопольський з ' ізджались комерсанти не тільки росії, але й з - за кордону, з Кенігсбергу та відня. західно - європейських купців цікавила наша торгівля худобою, хлібом, особливо стручковими рослинами, та кіньми, якими особливо цікавились у відні. З 1765 року ярмарки мали європейське значення і порівнювались з лейпцигськими за товарообігом. В Бердичів приїжджали купці з австрії, німеччини, Італії, Туреччини, Галичини, молдавії, Валахіі та інших країн. річний прибуток ярмарків в цей час був більше 20 млн. карбованців сріблом. На ринках Бердичева заморські та іноземні купці торгували шовком та бавовняними тканинами, сукном, золотом, сріблом, ювелірними товарами. В ходу були папір, чай, кава, прянощі, жваво йшла торгівля сіллю, столітніми закордонними винами. Під час ярмарку табуни коней, рогатої худоби, овець, птиці вкривали прилеглі до Бердичева широкі рівнини і площі. На ярмарки приганяли близько 150000 голів великої рогатої худоби і близько 15000 степових татарських коней, не рахуючи табунних. найбільші ярмарки - зимова “Дем ' янівська” і літня “Онуфрієвська”. Дем ' янівська починалась з 1 листопада, Йорданська - з 8 січня, Пасхальна - з 23 березня - ці ярмарки тривали 3 тижні, а Онуфрієвська - з 12 червня та Успенська з 15 серпня тривали 6 тижнів. Під час ярмарків населення в бердичеві з приїжджими збільшувалось вчетверо, Приїжджі на ярмарки Бердичева розташувались на околицях міста, ставили свої намети. В місті торгівля йшла в різних місцях: ятки, сходка - тепер Соборна площа, старе місто - біля мурів кляштора - фортеці. свої товари купці м. Бердичева зберігали в погребах і підземеллях. В ii половині xix ст. в місті виникають торговельні фірми Іолісіі, Кобилянського, Гальперіна, Магазаннікова, Жирардова, Бродського, Маргулісів, Морозова, Кузнецова. В місті відкриваються відділення російсько - французького та торговельно - промислового банків і відділення російсько - китайського банку. Починають свої операції кредитне товариство, купецьке товариство взаємокредиту, банківські контори: Граєва, Еленера, Трахтенберга, Штейнберга, Гальперіна. |
||||
| < Пред. | След. > |
|---|
| Анектоды |
| Афоризмы |
| Сонник |
| Гадания |
| Тесты для всех |
| Интересное |
">

...| 10 | RUB (643) | 2.1757
|
| 100 | USD (840) | 599.8800
|
| 100 | EUR (978) | 752.3695
|
| Малышка, проснувшись в три часа ночи, просит: - Мамочка, ну расскажи какую-нибудь сказку. - Сейчас, придет наш папочка и расскажет сказочку нам обеим. |
|
Всего анекдотов: 65
|