Бердичев Ленд - сайт свободного общения. Новости, доска объявлений, знакомства, каталог предприятий, работа, чат, форум, фотогаллерея.

Професор Ярошевич в енциклопедичному словнику дає таку характеристику торгового значення міста: “В конце xix - начале xx в. Г Бердичев был центром снабжения всего юго - западного края и Бессарабии... ”, розподільним центром експорту за кордон, І лише з відкриттям києво - Ковельськоі залізниці торгове значення різко змінюється. Професор Ярошевич визначає торговий оборот в сумі 50 млн. карбованців золотом. тільки один 1900 рік дав торговий оборот в сумі 17 млн. 800 тис. крб.; серед них мануфактура і галантерея в сумі 9800 тис., бакалія - 2900 тис. крб.

Для порівняння:

Бердичів- 17 млн. 800 тис. крб. золотом.

Житомир - 7 млн. 900 тис. крб. золотом. вінниця - 2 млн. 700 тис. крб. золотом.

Значною мірою розвиток торгівлі сприяв тому, що в 40 - і 50 - роках минулого століття Бердичів був центром балагульщини (з єврейської - конкретне заняття людини). Це найбільш розвинута фірма, яка займалась перевезенням населення та приїжджих купців, які приїжджали з Галичини, прусії, австрії, Туреччини, києва, Москви, чернігова. Для розвитку торгівлі велике значення мала проблема транспорту: курсує диліжанс бердичів - Житомир, бердичів - рівне через Броди, в 1855 році прокладено залізницю до Шепетівки і Здолбунова, а в 1869 - 1872 р. р. залізницю Козятин - шепетівка - Кривин; в 1886 році - бердичів - Хмельник, через вінницю. А на початку xx ст. через бердичів проходила запізниця Петербург - Варшава, через Москву і київ.

Розвиток ремесла і торгівлі, промисловості і транспорту, поширення ярмарок сприяв нагромадженню значних коштів в міському бюджеті, за які планувалась подальша забудова міста: учбові та медичні заклади, соціальні, культурні та релігійні установи.

У зв ' язку з тим, що мережа залізниць на україні зростала і більшість з них проходили повз м. бердичів, що привело до пожвавлення торгівлі в інших містах, значення м. Бердичева як торгового центру на початку xx ст. зменшується.

Але 17 квітня 1923 року на засіданні економічної наради бердичівського округу постановили: “Восстановить существовавшие раньше в Бердичеве следующие ярмарки: 12 апреля, 1 июля, 15 августа, 1 ноября. Кроме того, два раза в месяц по воскресеньям установить очередные ярмарки”.

Із статистики торгівлі дізнаємось про місце ярмарок та участь навколишних сіл у них станом на 1924 рік:

7 січня 1936 року на засідання президії міськради прийнята постанова “про організацію п ' ятиденного ярмарку в м. Бердичів”.

“З метою дальшого розгорнення колгоспної торгівлі та розвинення товарообігу організувати в м. бердичеві на терені колгоспного базару (Ятки) з 8 по 12 березня 1936 року п ' ятиденний ярмарок. До участі в ярмарку забезпечити максимальне втягнення колгоспів та колгоспників як бердичівського району, так і суміжних районів. Вжити заходи до культурно - побутового обслуговування ярмарку.

План товарообігу по торгодиницях на терені базару встановити в сумі 300000 крб. Зобов ' язати торгорганізації забезпечити виконання плану шляхом завозу до торгкрамниць, розташованих на базарах найкращого асортименту. Забезпечити організацію чайних та закусочних на час ярмарку. організувати виїзд на ринок приміських колгоспів”.

На ярмарках надавались місця всім торговельним організаціям, колгоспам для продажу продовольчих товарів та сільськогосподарськіх продуктів, обладнувались яскраво оформлені павільйони та криті столи, організовувались культурно - масові заходи (оркестри, виступи художньої самодіяльності).

Про час проведення ярмарків широко рекламували через радіо, пресу, афіші.

Основними завданнями ярмарків 1934 - 1940 р. р. було покращити товарообіг, стимулювати далі його посилення, розгортання продажу хліба, згідно з рішеннями ЦК ВКП (б). Культурно - соціальні організації не лишались осторонь міжрайонного ярмарку. Вони забезпечували культурне обслуговування колгоспних, селянських мас, що взяли участь у ярмарку.

З метою поліпшення обслуговування населення продовольчими і промисловими товарами, розширення вигідних ділових зв ' язків, реклами продукції, накопичення комерційних навиків в господарській діяльності, прискорення обігу коштів в умовах ринкової економіки, зміцнення зв ' язків між містом та селом бердичівська міська та районна Рада народних депутатів в 1991 році прийняли рішення про проведення двічі на рік, ярмарків в парку культури та відпочинку бердичівського шкіроб ' єднання імені “Ілліча”. На ярмарках представлені: одяг, взуття, трикотажні вироби, кришталь, фарфорові вироби, меблі та інші промислові товари побутового призначення, продукція сільського господарства - риба, м ' ясо, мед, городина, різноманітні товари з білої Церкви, Сум, києва, Житомира, Донецька, які приваблюють не лише низькою ціною, але й якістю виробів. Гарно оформлені сільськогосподарські виставки. Вони знайомлять учасників ярмарку з продукцією, яку виробляє консервний завод, вирощують сільськогосподарські підприємства. З метою покращення товарообороту між містом і селом, між районами і областями країни, між різними галузями народного господарства працює маркетинг - центр, спеціалісти якого дають інформацію щодо продукції, яка виробляється промисловими підприємствами міста, укладають договори на купівлю того чи іншого промислового об ' єднання, верстатів. Багато товару пропонують підприємства всіх форм власності, торговельні організації, колективи сільськогосподарських підприємств, радгоспи, фермери всіх регіонів україни та СНД, країн балтії, інших держав. всіх присутніх чекає цікава спортивна та концертна програми, де завжди беруть участь військові частини Бердичівськогг - гарнізону, школа “КІО - шункай - КАРАТЕ” та Житомирський ансамбль “Льонок”. Кожного, хто входить в парк, відразу ж приємно вражає запах свіжоспеченого хліба.

Всі ярмарки присвячуються видатним датам та подіям в житті міста, країни в цілому. Так, 15 - 16 жовтня 1994 року, на ярмарку, присвяченому 50 - й річниці визволення україни від фашистських загарбників, взяли участь більш як 100 промислових підприємств міста та всієї україни сільськогосподарські підприємства не тільки з бердичівського району, а й з Житомирського, Ружинського, червоноармійського, з вінницької області. Всього за 2 дні було продано промислових та сільськогосподарських товарів на 21 млрд. карбованців.

7 травня 1995 року на ярмарку, присвяченому 50 - річниці великої Перемоги, взяли участь 140 підприємств промисловості та сільського господарства міст і районів житомирської, київської, вінницької, хмельницької, чернігівської, черкаської, одеської, запорізької та ін. областей, представництво голландської фірми “Ван ден Ерден”. Представлено промислових товарів на 35 млрд. крб., сільськогосподарської продукції на 15 млрд. крб. Продано промислових товарів і сільськогосподарської продукції на 40 млрд. крб.

8 осінньому ярмарку 18 вересня 1996 року присвяченому двом визначним подіям - п ' ятиріччю незалежності україни та 120 - й річниці шкіроб ' єднання. Взяли участь численні сільськогосподарські підприємства району, житомирської та сусідніх - вінницької, хмельницької областей. Вони пропонували городину, фрукти, зерно, борошно, м ' ясо та м ' ясопродукти. На ярмарок привезли свою продукцію взуттєві фабрики Донецька, києва. Демонструвались вироби більш як ЗО найменувань міського шкіроб ' єднання, серед яких сумки, шкільні ранці, дитячі чобітки, підліткове взуття, футляри та патронташі для мисливців. Особливу увагу покупців привертали поросятка, яких привезли на торги Андріяшівські колгоспники. Закликали покупців до своїх гарно прикрашених квітами та зеленню столиків з кондитерськими та кулінарними виробами харчовики. За кухлем свіжого пива обговорювалися вдалі покупки. останнім часом ярмарки тільки сугубо осінні. традиційно в осінніх ярмарках беруть участь понад 100 промислових підприємств, підприємств торгівлі і приватних підприємців, 70 - 80 колективів сільськогосподарських підприємств і фермерів по продажу сільськогосподарчоі продукції. виручені кошти перераховані міській та районній радам ветеранів і праці, інвалідам. Послугами ярмарки “Бердичівські торги” скористалися тисячі бердичівлян та гостей міста. Це дуже гарна нагода придбати потрібний товар за цінами значно нижчими, ніж на ринку. Це також своєрідне свято, де можна спілкуватися, зустрітися один з одним.

“Бердичівські ярмарки, започатковані керівниками шкіроб ' єднання стали традиційними, і, можливо, колись вони будуть такими ж знаменитими, як і на початку минулого століття, коли в наше місто з ' їжджалися купці з багатьох куточків україни та з - за кордону, пропонували свій різноманітний товар, давали місту гарно заробляти гроші”. (Т. Шелест).

Можливо, минуть роки, а, може, століття і колись комусь вдастся підрахувати товарообіг ярмарків, котрі проводяться нині в бердичеві.

Енциклопедичний словник.

Газета “Бердичів - реклама” від 8.10.1994 року. Ст. “Твоє місто. Знай свій рідний край”.

звіт охрвиконкому за 1924 - 1925 р. р. (до 7 - го з ' їзду Рад бердичівщини).

“протокол засідань бердичівської економічної наради від 26 грудня 1922 р. по 11 вересня 1923 р. ”