Бердичев Ленд - сайт свободного общения. Новости, доска объявлений, знакомства, каталог предприятий, работа, чат, форум, фотогаллерея.

Кірішевський Семен.

Науковий керівник : керівник гурткової роботи ЕЦВДЮ
Соболь Т.Г.

1997/98 навчальний рік

--------------------------------------------------------------------------------

Загальна характеристика.
Актуальність теми.
Зневажання минулого та сама зневага сучасного, не знання минулого нікого не робить сильнішим. Забуття давнього розриває зв'язок з прийдешнім. Покаранням за це стала втрата багатьох пам‘яток, які так само як і традиції, звичаї та інш. є суттю народною. Але заперечування минулого, забуття основних принципів моралі, моральних заповідей виявилось надто небезпечним. Усі наші сьогоденні проблеми збереження пам‘яток історії і культури - результат неосвіченості і руйнованої байдужості минулих десятиріч . Ще не докінця оцінена та шкода, яка була нанесена багато років тому нашій моральності, нашій культурі, нашому патріотизму. На шляху збагачення пам‘яті знаннями всіх тих багатств, котрі виробило людство, морального вдосконалення народу була поставлена стіна заперечування дійсних художніх цінностей, забуття і замовчування цілих історичних періодів і історичних діячів. Прокинулась наша загальна пам‘ять. Висвітились завоювання вічні, що облагороджують особистість, закріплюються цінності дійсно гуманні. Наша спадщина - це безцінне народне надбання. Його ми отримали від батьків, прадідів і далеких предків і повинні, любовно зберігаючи і невпинно збільшуючи, передавати тим, хто йде до нас на зміну. Для того, щоб виховувати повагу до великого історичного минулого шляху, який пройшов наш народ і гордість за свою Україну. Щоб не переривався зв‘язок часів. Щоб дійсна культура змогла завжди нести духовність, красу, правду, творити добро і затверджувати істину. Виховувати історично пам‘ятливу, морально повноцінну, культурно всебічну особистість.

Серед найважливіших проблем, що стоять перед країною в сучасний період її розвитку, особливу увагу викликають питання охорони нашої історичної і культурної спадщини.

Природа створила людину з його колосальними, до сих пір в більшій своїй частині нереалізованими творчими здібностями. Поступово, розкриваючи ці здібності людство народжує створіння найвищої культури. Їх ми називаємо пам‘ятками. Пам‘ятки культури можуть бути найрізноманітнішими - це і народна пісня, і костюм, і творіння зодчого, поета, художника, тесляра, каменяра, коваля та інш. Показник культури - відношення до пам‘яток. Саме пам‘ять допомагає людству перебороти час, вона накопичує то, що називається культурою. Безпам’ятство -руйнівне, пам‘ять - творча.

Дуже цінно виховання історією, виховання культурою, формування нової людини живою та відкритою пам’яттю культури. Потрібна широка постійна, послідовна культурно-просвітня робота, для того, щоб культура увійшла в свідомість всіх людей.

Збереження пам‘яті, до яких відносяться і релігійні храми - справа важлива. Реставрація зруйнованого, або того, що руйнується - теж. Наша культура багато чому зобов’язана прийняттю християнства. Саме релігійні храми, крім того, що вони є архітектурними і історичними пам‘ятниками, були осередком просвітництва і духовного обновлення. Тому пам‘ятати про храми, про їх історію, знати та цінувати їх місце в культурі - наш обов‘язок. Треба спасати духовне від матеріальної смерті. Збирати, освоювати, зберігати.

Збирати - тобто надавати допомогу колекціонерам в збиранні улаштуванні їх колекцій в музеях, бібліотеках, встановлювати самий факт наявності тих чи інших культурних цінностей. Освоювати - тобто сприяти тому, щоб люди знайомились з культурними цінностями. Зберігати, тобто реставрувати і відбудовувати.

Потрібно всемірно розвивати краєзнавство. Знання рідного краю, любов до нього, ті знання, без яких неможна братися за реставрацію і збереження пам‘ятних місць дає саме краєзнавство.

Мета та завдання досліджень.
Мета роботи:

На конкретних прикладах за допомогою досліджень архівних матеріалів, наукових робіт, художньої літератури, спогадів старожил міста показати релігійні храми як складову частину культури та їх місце в історії м. Бердичева.

Завдання :

За різними джерелами зібрати інформацію про минуле і сучасне релігійних храмів м.Бердичеві.
Завдання надане музеєм м. Бердичева (історико-краезнавчим): Показати місце релігійних храмів м. Бердичева в його історії.
Доповнити підручники з історії краєзнавчим матеріалом.
Скласти графіки, які відображають кількість релігійних храмів в різні роки та чисельність людей, що їх відвідують, та дослідити причини, які зумовлюють зміни на графіках.
1.3. Наукова новизна роботи.

На основі опрацьованих архівних, наукових, літературних джерел та спогадів старожил міста у роботі зібрані факти, які були суперечними або взагалі зовсім відсутніми у роботах багатьох відомих українських істориків /М.Грушевського, Д.Дорошенка, 0.Субтельного, І.Крип‘якевича та інш./.

Показано розвиток релігійних храмів по різних роках та досліджені можливі причини їх розвитку чи занепаду.

Показано місце релігійних храмів як культурної спадщини в історії м. Бердичева.

1.4. Практичне значення роботи.

Зібрані факти впорядковані, що дає можливість краще пізнати історію рідного міста і довести її до відома любителів-краезнавців.

Робота має велике значення як додаткова література для шкільного курсу історії та сприяє знайомству людей з культурними цінностями.

1.5. Апробація роботи.

1.Роботу було подано на семінарі з краєзнавства в Бердичівському Екологічному Центрі виховання дітей та юнацтва.

2.Була проведена тематична екскурсія в міському історико-краезнавчому музеї міста, для школярів Бердичева. Проведена екскурсія: "Релігійні храми як культурна спадщина, їх сучасне і минуле" по місту для школярів та краєзнавців-любителів.

Положення які винесені на захист.

1.6. Місце релігійних храмів як культурної спадщини в історії міста. Необхідність вивчення минулого для виховання сучасних і майбутніх поколінь.

11. Об‘єкт досліджень.

11.1. Дослідження архівних матеріалів, наукових робіт та спогадів старожил міста. Одна з найважливіших проблем сучасності-збереження наших міст, великих і малих, їх лиця, їх душі, їх своєрідності. Історичні міста мають свою індивідуальність і треба не тільки зберігати окремі будівлі, а й цю індивідуальність.