Бердичев Ленд - сайт свободного общения. Новости, доска объявлений, знакомства, каталог предприятий, работа, чат, форум, фотогаллерея.

Найстарішою православною церквою в Бердичеві була Михайлівська.

Вона знаходилась поблизу огорожі раніше не існуючого сучасного Кармелітанського монастиря, на місці якої стоїть тепер кам‘яний будинок кармелітів. Ця старовина церква побудована набагато раніше монастиря Василем Тишкевічев. Існують такі припущення, що саме сюди, в Михайлівську церкву переніс Василь Тишкевіч чудотворний образ, який зберігався в родині. Але коли для поклоніння Іконі стали стікатися паломники, це породило заздрість з боку римського духовенства, яке зробило вказівки і ікону силою забрали з Михайловської Церкви і перенесли в Кармелітський монастир. Коли ж в поза минулому столітті Руське греко-уніатське духовенство стало вимагати повернення в Михайлівську церкву чудотворної Ікони, то кармеліти підбурили польських конфедератів Барського спалити церкву. Церква була спалена у 1794 р.

Була соборна православна Успенська церква, побудована з 15 серпня 1815 року по 31 жовтня 1837 р. за допомогою Бердичевських та іноземних купців. Вона була побудована на тому самому місці, де більш 200 років стояла дерев‘яна церква, яка називалась так само. Вона знаходилась в середині нової, так що богослужіння в ній не переривалося до закінчення нової церкви. Над дверима дерев‘яної церкви була надпис:"Сия церковь сооружена в 1611 году".

В Успенському Соборі знаходився чудовий хрест, зроблений в Москві із срібного блюда, на якому в 1816 р. купецтво м.Бердичева підносило хліб Імператору Олександру І, який проїжджав через Бердичів на шляху з Парижу. На користь церкви надходять прибутки до 2 000 крб. срібних на рік від найму кам‘яних крамниць, які побудовані навкруги церкви. З цих прибутків в минулі часи утримувались церквою старечій будинок та притулок для немічних та хворих і бідних, але пізніше утримання їх відмінено.

Від назви цієї церкви отримала назву площа, де вона стояла-Соборна, яка і сьогодні носить таку назву. (додаток) Але сама церква не збереглася.

Миколаївська дерев‘яна церква. Колись вона була приходською, а в 1834 р. по розпорядженню начальства приписана до Успенської Соборної. Побудована вона була в 1748 р. Щодо її будови існують цікаві спомини. Відомо, що Бердичев в ХVП столітті належав Тишкевичам, від них спадок отримали Завіши, а коли князь Микола Радзівіл одружився з Варварою Завішанкою, Бердичев перейшов в родину Радзівілів. Ця Варвара сповідая греко-уніатську віру, побудувала Миколаївську церкву, а тому що відчувала до неї особливі почуття, то внесла в цю церкву ікону Божої Матері Ченстоховскоі, яка була в окладі з срібла. В церкві цій особливо чудова Ікона святителя та чудотворця Миколая.І хоча немає спогадів і записів про її чудотворні якості, богомольці православного сповідання, які приходять з далеких країн для того, що б вклонитися Іконі Божої Матері в Кармелітському монастирі, рахують своїм обов‘язком вклонитися і чудотворному образу Св. Миколая. Був при Соборі спеціальний притулок для богомольців.Пізніше дерев‘яна церква згоріла і була побудована нова, кам‘яна, яка і зберіглася по ці часи. (додаток)

На лівій стороні р. Гнілоп‘ять, у пригороді, так званому Загребіллі стоїть Троїцька церква кам‘яна, яка причислена до 6-го класу сільських церков. Вона побудована в 1836 р. на доброчинні пожертвування та з церковних прибутків на місці дерев‘яної церкви такої ж назви. При ній існувало з 1829 р. по 1845 р. приходське духовне училище. Ця церква зберіглася і відкрита для віруючих.(додаток)

За містом, неподалек від Білопольської застави, на загальному кладовище, побудована та освячена в 1851 р. кам‘яна мала церква в Ім‘я Всіх Святих з колишньої каплиці. Вона зсередини І зовні досить пристойна. При ній поховані знатні особи: князь Дмитро Цицианов, генерал Зіман, граф Подгорічані та деякі Анатолійськи греки. На жаль цей храм не зберіглася. (додаток)

Бердичів колись називали "маленьким Єрусалимом". Євреї завжди складали більшість населення, тому не дивно, що колись на кожній вулиці міста була своя синагога, вони об‘єднували людей за фахом. Крім того вони були по сучасним поняттям законодавчою і. виконавчою владою у своїх об'єднаннях. Крім того, що синагоги були релігійними храмами, в них священнослужителями -равінами- вирішувалось багато громадських питань.

В 1850 р. в Бердичеві була побудована Хоральна Синагога. Ії відвідували лише богаті люди.В ній, однієї з перших Хоральних Синагог Російської Імперії, був хор і орган. З хору вийшло багато відомих співаків опери-колишніх канторів тих, які вели спів хору (Новаковський, Бліндман, Блюменталь, Бахман та інш.. Перші згадки про неї були в 1887 р. В 1914 р. службу в ній вів міський раввін Янкель Берман. Своїм інтер‘єром (колонами, хорами, лавками) вона нагадувала лютеранську церкву. На 2-му поверху була галерея для жінок.

В 1929 р. в Бердичевський міський виконком звернулись місцеві євреї - робочі та службовці, з проханням забрати будинок з відання "релігійної купки дідів" та передати його на культурні потреби працюючих. Місцева влада, не дивлячи на заяви віруючих евреев від 27.09.1930 р. прохання залишити синагогу в їх користуванні, направили клопотання про закриття синагоги в найвищі органи УРСР, після чого в ній утворили клуб безбожників. Після другої світової Війни і по сьогодні будинок займає рукавична фабрика. (додаток)

На той час Бердичів містив в собі найвищу вченість євреїв та визначав національний дух та стан народної освіти євреїв.

Це значення Бердичева, яке усвідомлювали взагалі всі євреї, робить його в їх уявленнях сховищем глибокого і таємничого їх вчення і народності, містом визначним і шановним. Тому Бердичів затверджуючи сильний вплив Бердичевських равінов на євреїв найвіддаленіших країн, безперервно приваблює в це місто єврейських мандрівників, які приїжджають для бесіди та повчання, а разом з тим для торгівлі. Ці мандрівники розповсюджують звідси початки винайденого в Меджибожі та приведенного в…