Бердичев Ленд - сайт свободного общения. Новости, доска объявлений, знакомства, каталог предприятий, работа, чат, форум, фотогаллерея.

КАМ'ЯНИЙ ВІК ТА ЕНЕОЛІТ

На території Бердичівського району палеолітичних знахідок не виявлено, але враховуючи сліди людей в більш північних радонах і шляхи міграції (переміщення йшло по берегах річок), можна вважати, що первісні людські колективи проходили басейном річки Гнилоп'ять. Найдавніші знахідки перебування людей в нашій місцевості можуть бути віднесені до часів пізнього неоліту (13, с.145).

Пам'ятки неолітичного часу на Бердичіщині відкриті біля сіл Слободліце, Катеринівка і Бобрик. На північний захід від села Слободище, неподалеку від урочища "Широке озеро", знаходяться рештки старого річища, вздовж берегів якого розташовані піщані дюни. Як і на більшості інших неолітичних стоянок, розташованих на дюнах, чітко враженого культурного шару тут не було виявлено. Зате на поверхні дюнних підвищень зібрано велику кількість крем'яних виробів мікролітичного типу, а також крем'яні нуклеуси, відбійники та фрагменти ліпного пізньонеоліточного посуду. Аналогічні знахідки були виявлені на південь. від сіл Катеринівка і Бобрик. Ці пункти також віднесені до решток неолітичних стоянок (3, с.131).

З кінця 3-го тисячоліття до н.е. ця культура частково асимілюється, а частково витісняється на північ племенами трипільської культури, які в пошуках нових земель освоюють Східну Волинь. На основі контактів з місцевим населенням формується городський варіант трипільської культури, який приблизно датується 2000-1700 рр. до н.з. Рештки поселень даної культури знаходяться біля села Слобод'ище в урочищах "Займисько", "Слобідка", "Скеля", "Заріччя" (ІЗ, с.145). В усіх цих урочищах зібрано багато трипільської кераміки, ножевидні кремневі пластинки, нуклеуси, відбійники і т.п. Поселення трипільської культури обстежені також біля сіл Мирославка, Семенівка, Гардишівка, Швайківка, Велика П‘ягигірка, Голодьки, Бистрик, Скраглівка, Бобрик (3, с.131-132).

Загальний огляд знахідок показує, що порівняно з пам'ятками трипільської культури з корінної території її нормування в Дніпро-Дністровському межиріччі, городський варіант у Східній Волині змінюється в гіршу сторону. Замість наземних жител набувають поширення землянки, різко зменшується процент розписного посуду, більш схематичною стад антропоморфна пластина. Але саме на півдні Житомирської області найдовше зберігаються сліди трипільських племен (13, С..144-1.45).

На території Бердичівщини було знайдено багато предметів трипільської культури. Деякі з них свідчать про поклоніння богині-матері, деякі про тодішні немирні часи, деякі про те, що трипільці були землеробсько-скотарськими племенами. Історична доля пізньотрипільських племен поки залишаеться нез'ясованою, але традиції їхньої культури мали певний вплив на розвиток населення Східної Волині в наступний період (13. с.145).